Що таке стиль?

Що таке стиль?
Стиль
 стійке єдність образної системи і виразних засобів, яке характеризує художню своєрідність великої художньої епохи (стиль епохи), окремого художнього напряму (стиль напряму), манери окремого письменника (стиль письменника). Поняття стиль близько до понять творчого методу, художнього напрями, течії, школи або манери. Категорія стилю настільки універсальна, що всю історію світового мистецтва можна розглядати як історію художніх стилів. Стиль художнє мислення, характерне для певного етапу його історичного розвитку.

Всі стилі пов’язані історією, внутрішньою логікою розвитку.

Стиль виражає суть, унікальність художньої творчості в єдності всіх його компонентів: змісту і форми, зображення висловлювання, особистості та епохи.

В античному (ранньому, стародавньому) мистецтві стилі відсутні, античні художники слідували традиційним правилам і приписам. Те ж саме відбувається в умовах тоталітарних суспільств і диктаторських режимів. Обов’язкова умова виникнення художнього стилю особиста свобода. Цей процес почався в епоху Відродження і триває до теперішнього часу. Отже,
стиль історично обумовлене єдність змісту і форми, що розкриває зміст твору.

Стиль виникає як результат художнього освоєння дійсності, яка відбивається в художніх образах. Своєрідність стилю визначається специфікою конкретної історичної дійсності. Наприклад, в російській літературі кінця
XVIII
 і першої чверті XIX століття одна група письменників створювала сентиментальні повісті, сентиментально-романтичні поеми, що зображують події особистого, інтимного, серцевої життя.
Ці твори відрізнялися мрійливістю настроїв, тяжінням до таємничого і фантастичного та відповідними особливостями композиції, лексики, інтонації.

Інша група поетів у цей період писала легкі, витончені, грайливі вірші. Третя група письменників в ту ж епоху виступала в літературі з авантюрними романами і повістями. Існувала й четверта група архаісти, які намагалися наслідувати Державину, продовжували культивувати жанри XVIII століття.

Вони писали пихаті оди і поїдання, вихваляючи в них монарха і його вельмож. Кожна з цих груп письменників по-різному відображала соціальне життя і відрізнялася своїм стилем.

Величезне значення для виникнення і розвитку стилів має творче засвоєння і переробка тих поетичних цінностей, які накопичені в усній народній творчості. Найбільші художники світової літератури засновували свою творчість на запозиченні фольклорних образів, мотивів, сюжетів (наприклад, Пушкін). У процесі створення нового стилю величезне значення має і творча особистість письменника, індивідуальні риси його таланту.
Стиль не існує поза окремого, індивідуальної творчості. Талановитий письменник не тільки глибше і ясніше інших усвідомлює проблеми сучасної йому епохи, не тільки ширше і багатостороннє відображає дійсність, а й знаходить для художнього вираження всього цього своєрідні, унікальні форми і прийоми.

На основі глибокого дослідження життя, її відносин і протиріч, письменник може виявити і відобразити нові сторони дійсності, нові проблеми і т. д. Різні стилі грають в літературі різну роль. Наприклад, стиль Пушкіна надав колосальний вплив на розвиток всієї російської літератури, на відміну від стилю якогось другорядного поета. Стиль існує і розвивається до тих пір, поки насправді не відбуваються глибокі, вирішальні зміни, які вимагають іншої форми і змісту, тобто іншого стилю.

Що таке стиль?

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!




Добавить комментарий